Захистимо пам’ять наших великих предків!

Напередодні святої для нашого народу вже 59-ї річниці Великої Перемоги, в парламенті України та в деяких засобах масової інформації в черговій раз поширюється з боку відомих націонал — демократів вигадка геббельсівської пропаганди щодо існування так званого спільного наказу № 0078/42 від 22 червня 1944р. Берії і Жукова про виселення українців до Сибіру.

Механізм винищення історичної свідомості та пам’яті народу України на прикладі нищення пам’яті про Велику Вітчизняну війну та наклепів на Маршала Великої Перемоги Георгія Жукова відпрацьовувався в забугорних ідеологічних центрах ще на початку 90-х років.

Суть наклепу на пам’ять про Маршала Жукова полягає в систематичному поширенні як начебто історичного факту відомої геббельсівської брехні щодо існування так званого спільного наказу № 0078/42 від 22 червня 1944р. Берії і Жукова про виселення українців до Сибіру.

Започаткована ця підла провокація була ще в 1992р., коли «Літературна Україна» - газета письменників України, з подачі демократично налаштованого історика — археолога Василя Марочкіна ( …якій пізніше, після виконання брудного завдання, за свідченням Петра Толочка втік з України – емігрував до Канади), опублікувала на своїх шпальтах цій наклеп, а потім, коли документально були доведені Геббельсівські джерела цієї провокаційної брехні, була змушена надрукувати спростування.

Але, як говориться, битий не вгамовується... Націонал-демократи геббельсівського ґатунку на протязі 1992-95рр. в подальшому неодноразово тиражували цю підлу, брудну провокаційну брехню в таких начебто демократичних виданнях, як «Литературная газета» (Москва, з подачі І.Драча), «Наша Республіка» (Київ – двічі!), телепрограма «Новини» УТ-І з подачі унсовки Н.Чангули, «Самостійна Україна» (орган УРП), «Молодий Буковинець» (Чернівці, інтерв’ю відсідента Левка Лук’яненка), «Народна газета» (орган Руху), «Шлях перемоги» (орган КУН), «Українська газета» (на чолі з «провідниками нації» І.Юхновським, К.Морозовим та ін.), «Флот України» (Севастополь), «Віче» (Житомир), «Українське Слово» (Париж-Київ), «Юг» (Одеса), «Вісник Переяславщини», «Молодь України» (Київ), «Галичина», «Черкаси»! В подальшому щорічно, напередодні свята Дня Великої Перемоги, в тиражуванні цього наклепу спеціалізувалася колишня рухівська газета «Час — Time”, яка друкувалася за рахунок закордонних грантів, а зараз канула в Літу. Доклала зусиль для поширенні цій провокації сумно відома “Просвіта”. Воістину: наплюй в очі — все Божа роса!

Наукове спростування цієї негідної брехні відбувалося неодноразово:
1. на українському державному рівні - Центральним державним архівом суспільних організацій України (спростування в "Літературній Україні" 5.03.92р.);
2. в "Военно-историческом журнале" (Москва), № 4-5, 1992г.;
3. Головним Архівним Управлінням при Кабінеті Міністрів України "Обережно, фальшивка!" ("Урядовий кур'єр" № 163-163, 20.10.94р.);
4. Київською міською прокуратурою за поданням державного радника юстиції 2-го класу С.В.Лотюка ("Спростування..." в "Українській Газеті" № 23, 22.12.94р.).

В Верховній Раді України 3-го скликання з найвищої в державі трибуни проголошувала наклеп на пам’ять Маршала Жукова відома національно-спрямована і дуже набожна пані депутатка з Галичини.

А нещодавно, за сприянням колишнього “головкомсомольця”, зараз – народного депутата України, який через кульбіт перетворився на палкого націонал — патріота та знайшов тимчасовий політичний притулок у фракції пані Ю.Тимошенко, - цій брудний наклеп у вигляді окремої брошурки був поширений від імені відсидента і зразкового націонал — демократа, народного депутата України ( блок Юлії Тимошенко)! В Раді 4-го скликання публічно з трибуни цього наклепу припустився ще один “зразковий” депутат також цій фракції. Складається враження, що зараз вже і фракція БЮТ оголосила і веде системну брудну війну проти Маршала Великої Перемоги.

Постає дуже просте питання, чи існує серед самопроголошених «національно-свідомих», які пнуться на роль «провідників нації», таке поняття як честь, совість й гідність?

Чи існують для них Закони незалежної Української Держави, про котру вони так театрально вболівають перед телекамерами, - брутально блокуючи роботу Верховної Ради України під час спроб здійснити в України так потрібну для неї ПОЛІТИЧНУ РЕФОРМУ? Чи для них писані закони, які вони одночасно зобов’язалися виконувати, засвідчуючи про свій вхід в демократичний правовий простір спільної Європи? Питання риторичне!

В підступний спосіб, шляхом перекручувань та підлих наклепів, Ви перетворили в свідомості нового покоління Велику Вітчизняну війну радянського народу проти німецько-фашистських загарбників в Другу Світову війну проти двох тоталітарних режимів, підступно поставив поруч ім’я Гітлера і одного з великих переможців гітлерівського фашизму Маршала Жукова.

Ви поскидали з п’єдесталів героїв Великої Вітчизняної — її маршалів і солдат: Жукова, Олександра Матросова, Зою Космодем’янську, героїв Краснодона тощо , а на « звільнені» місця намагаєтеся всадовити своїх «героїв» з ОУН-УПА! Тих, які хлібом — сіллю зустрічали гітлерівських вояків в 1941 році в Львові та в котрих руки по лікоть в крові від вбивств як солдат Радянської армії, так і власного населення та мирної польської людності, що засвідчують неспростовні історичні факти Волинської трагедії 1943 року.

Засвоєні Вами засоби ідеологічної боротьби з минулим вдало запозичили на 100% інші «демократи», яки пнуться в цивілізовану Європу так само як Ви, - але вже для паплюженні імен провідних постатей незалежної України -Тараса Шевченка, Лесі Українки тощо. Дикунство!

Сьогодні під виглядом історично-літературних розвідок паплюжать ім’я Георгія Жукова і Тараса Шевченка, хто наступний на черзі? Іван Франко? Князь Володимир Великий, якій начебто вже не так, як слід, хрестив Русь ( .. треба ще тоді було приєднуватися до Європи шляхом прийняття католицтва!)?

І націонал-демократи, і “демократи” інших мастей, вони – обоє рябе! Це ті відомі два чобітка, про котрих кажуть, що вони та пара, яка зрадила українському народові.

Коли наш народ второпає це, — його відповідь сучасним “евроінтеграторам “ всіх мастей буде відомою, на кшталт славнозвісного вигуку старого козацького полковника Тараса Бульби своєму молодшому синові “евроінтегратору”Андрію: “Я ж тебе породив, а ти...?”

Источник:
ЗАЯВА ДЛЯ ЗМІ УКРАЇНИ ВІД 29.04.2004р.
КИЇВСЬКОГО МІСЬКОГО ТОВАРИСТВА РОСІЙСЬКОЇ КУЛЬТУРИ «КИЇВСЬКА РУСЬ»

ЗАЯВЛЕНИЕ ДЛЯ СМИ УКРАИНЫ ОТ 29.04.2004 г.
КИЕВСКОГО ГОРОДСКОГО ОБЩЕСТВА РОССИЙСКОЙ КУЛЬТУРЫ «КИЕВСКАЯ РУСЬ»